Як ви оцінюєте вихід Євгена Філіндаша з СПУ?

Філіндаш завжди був принциповою людиною. Це – один з небагатьох членів Соцпартії, які не торгували совістю. Його вихід – цілком природній і вірний вчинок. Цьому молодому політику із “старими лівими” справді було вже не по дорозі. У нього попереду велика політична перспектива. Попри свій вік, він пройшов надзвичайно багато, встоявши у своїх переконаннях. Нажаль, його спіткала така ж участь, як і більшість людей, які йдть за Олександром Олександровичем. В принципі, це є хвороба “старих лівих” -- СПУ, КПУ, ПСПУ, СДПУ(о). Вони занадто захопилися грою в політику, забувши про свої програмні засади. Тривалий час незмінні лідери цих політичних проектів, перебуваючи в різноманітних союзах і конфігураціях, просто перемістили ідеологію на задній план.
До того ж, Олександр Олександрович вчинив вкрай непорядно по відношенню до Євгена Васильовича. Перед формуванням списків Мороз привселюдно підписав угоду з Філіндашем як головою Спілки молодих соціалістів про те, що в кожній десятці виборчого списку відводиться місце для представника СМС. Відтак Філіндаш мав бути на десятому місці, його заступник – на 20-му і т.д. Через 10 днів на з”їзді СПУ Мороз пропонує Філіндашу 38 місце, не згадуючи взагалі про молодь. Отже, Філіндаш ще тоді мав всі підстави для того, щоби прийняти для себе таке рішення.

Як тоді ставитися до заяв Станіслава Ніколаєнко і райдужні перспективи влиття в СПУ нових партій?

Правда полягає в тім, що в Україні сьогодні 144 політичні партії. Серед них можна з легкістю знайти тих, хто за 50 тисяч доларів, підписавши папери, публічно підтвердить своє влиття в СПУ. За цим криється лише бажання “старих лівих” залишатися присутніми в медійному просторі.
Знаєте, якби на останньому партійному з”їзді Ніколаєнко став головою СПУ, то вже наступного дня я був би в нього з пропозицією координації зусиль для створення єдиного лівого блоку. Для того, щоби вивести СПУ з розряду “старих лівих” в “нові ліві”.

Яке майбутнє має партія з нинішнім керівництвом?

Мороз зараз робить все можливе і неможливе для того, щоби вичистити партію від будь-яких “елементів” із власною думкою. А для того, щоби решта були слухняними, він провів певні маніпуляції із статутом на партійному з”їзді. Цю покірну політичну силу він буде пропонувати Медведчуку. Спосіб і форми продажу можуть бути різними. Аж до прийняття Морозом рішення піти “на службу” до Медведчука, залишившись головою партії. Тобто, єдиний варіант майбутнього партії при Морозі – це служіння Віктору Медведчуку.

І скільки може коштувати СПУ: за умови нинішнього кадрового складу, та за умови об”єднання з іншими партіями?

Орієнтовно, на рахунках СПУ в різних банках (за період участі у виборчій кампанії) назбиралося близько 30 мільйонів гривень. Додайте сюди інфраструктуру СПУ (офіси, техніка, ЗМІ) -- вийде приблизно 15-20 мільйонів доларів. Тобто таку суму будуть просити, а після певних торгів отримають 10-12 мільйонів.
Не слід розуміти, що продаж буде на “відкритому аукціоні”, коли Олександр Олександрович стукатиме по столу молоточком зі словами: “Партія продається! Хто дасть більше?!”. Продаж виконуватиметься через негласне підписання паперів, а також через проведену спільну роботу -- підготовку до президентських виборів. А головне – створення до парламентських виборів єдиного блоку “старих лівих”. Це і є проект, який реалізовуватиме Віктор Медведчук. А Мороз має шанси стати центром цього блоку.

Навіщо Медведчуку “засвічений” продукт?

Медведчук стає серйозним політичним гравцем на політичній мапі України і фаворитом східного сусіди завдяки тому, що його кум очолив Росію як Президент. Безумовно, він повертається в політику. Однак СДПУ(о) на сьогодні втратила свої структурні підрозділи. СПУ такі осередки зберегла, попри всі негаразди. Тож Медведчуку дуже доречним стане надбання їхньої інфраструктури. Для цього й формується координаційний центр “старих лівих”. Силою тяжіння тут виступила СДПУ(о). Мороз системно робить гучні заяви про те, як вони з Медведчуком координують свої зусилля, створюючи багато галасу і піару. Що й потрібно Віктору Володимировичу...